Єфремова Н. Проблеми в засвоєнні графічних навичок письма та шляхи їх подолання
14.03.2012, 19:09
Проблеми в засвоєнні графічних навичок письма та шляхи їх подолання
„Без уміння вільно, швидко і свідомо читати, вільно, швидко, напівавтоматично писати людина залишається мовби напівсліпою”
В.О.Сухомлинський
Вік комп’ютеризації та наукового прогресу вносить багато змін у систему освіти, вимагає розробки нових технологій навчання читання й письма, проте, за словами М.Кучинського, „…незмінною залишається лише рука, яка виводить писемні знаки, а, отже, і залежність від неї почерку”. Ефективність навчання неможлива без усебічного врахування вікових особливостей розвитку дітей, їхньої здатності до засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених навчальними програмами. Це зумовлено віковими особливостями нового контингенту учнів і специфікою предмету. Дослідження розвитку сенсомоторної координації учнів 1-х класів, проведені Державною медичною академією м. Івано-Франківська, показали, що серед шестирічних обстежених 17,5% дітей виконали тест Керна-Ірасека з оцінкою „зрілі” і 53,0% - „незрілі”. Результати за методикою „Графічний диктант” істотно кращі: 62,8% шестирічних та 75,0% семирічних дітей виконали завдання. У решти виникли труднощі при виконанні завдання. Ці результати свідчать про слабкий розвиток сенсомоторної координації дитини, пов’язаної з дозріванням мозкових структур. Аналізуючи помилки, яких припускаються першокласники, слід виділити ряд суттєвих психофізіологічних факторів, що найбільше впливають на формування графічних навичок письма:
недосконала координація руху руки, недостатній розвиток дрібних м’язів кисті, незавершене окостеніння кисті;
повільність сприйняття і запам’ятовування послідовності дій;
недостатній розвиток вольових якостей, довільної уваги;
інколи неправильно сформовані навички письма перед школою. Діти, чиї батьки намагалися самостійно випередити Програму, часто не виконують вимог учителя, доводять, що інакше писати не вміють;
деякі вчителі зменшують тривалість букварного періоду для дітей, які оволоділи навичками читання.
Перший клас – найважливіша сходинка у виробленні цих умінь. Учителями використовуються різноманітні прийоми для розвитку графiчних навичок дiтей:
"повiтряне письмо";
письмо мокрим пензликом на дошцi без розлiновки;
обведення вказiвним пальцем по вгнутих або опуклих лiтерах;
"написання" тильною стороною олiвця на партi;
обведення, штриховки, розмальовування, робота з калькою тощо.
Паралельно з формуванням технічних і графічних навичок необхідно формувати загальнонавчальні вміння, які безпосередньо впливають на графічне зображення літер, зокрема: правильно сидіти за партою, тримати зошит і ручку під час письма, орієнтуватися в розліновці зошита. Систематичне застосування педагогом спеціальних вправ корекційного характеру допоможе учням позбутися помилок. Таким чином, на формування графічних навичок письма першокласників впливає стан їхнього психофізіологічного розвитку на момент вступу до школи. Як зазначає психо¬лог В.В.Клименко, пiд час старанного письма дити¬на використовує майже 100% скелетних м’язiв. Тонко регулюючи напруження м'язiв руки, мiкрорухи пальцiв, учень переходить вiд грубих pyxiв до точних, виходить за межi рядка або умiщує лiтерний знак в одному рядку, до¬держуючи потрiбного нахилу. Вправляння в письмi - це утворен¬ня складних зорово-рухових тимчасових зв'язкiв у кopi головного мозку. Виконуючи кiлька разiв ту саму дiю, дитина робить багато зайвих pyxiв, кривляється, пiднiмає плечi, показує язика. Багато м'язiв її тiла, що не беруть участi у виконуванiй роботi, дуже напруженi; дитина швидко стомлюється, а дii, якi вона виконує, нерівні, розкиданi й повiльнi. Саме тому психолог Г.Люблінська стверджує: „Лише внаслiдок багаторазових повторень лишаються тiльки по¬трiбнi рухи. Загальне м'язове напруження зменшується. Рухи ви¬конуються дедалi легше, швидше, точнiше i красивiше. Нервове i м'язове стомлення знижується. Засвоєння рiзних навичок позначається на всьому ви¬глядi людини, яка формується, на iї xapактepi.”
Дотримуючись порад психологів та ідей Л.Некіна, я створила спеціальний Зошит для чистопису як тренажер для розвитку навичок письма і доповнення до Прописів, рекомендованих МОН України.
1. У цьому Зошиті використовується сітка , яка значно полегшує першокласникам співвідносити відстань між буквами та їх висоту. 2. У полі зору дитини завжди знаходиться саме зразок, а не його власна іноді кривенька буква. 3. Завдання складається із чотирьох рядків, які можуть повторюватися багато разів. Це дає можливість дорослим сформулювати завдання таким чином, при якому дитина сама зрозуміє, що краще написати чотири рядки красиво, аніж тренуватися багато разів. Тільки так ми зможемо сформувати в дитині навички акуратного, каліграфічного письма. 4. Цей Зошит дає можливість відчути радість від власної наполегливості, старанності, створити ситуацію успіху, без якої неможливе навчання в школі! Головне в цій роботі не „напиши певну кількість рядків”, а „напиши певну кількість красивих букв”
Не менш цікавими я вважаю Зошити для письма протилежною рукою. Я використовую їх для хвилинок каліграфії в 2-4 класах. В основі такої роботи лежить досвід В.Сухомлинського, який наголошував: "Між рукою i мозком - багато зв'язків, які діють двосторонньо - рука розвиває мозок, творячи його мудрicть; мозок розвиває руку, роблячи її знаряддям i джерелом думки. Мiй ба-гаторiчний досвiд переконує: якщо найтоншi, найро¬зумнiшi рухи стають надбанням не тiльки правої, а й лiвої руки, кiлькiсть цих зв'язкiв зростає, вiд рук до мозку йде мудрий досвiд, який виражає взаємодiю i взаємовiдношення предметiв, речей, процесiв, ста¬нів" (т. 2. - С. 522). Я підхопила ідеї великого педагога, але ускладнила завдання. У моїх зошитах немає рядків, я позначаю крапками лише їх початок і кінець. Діти повинні написати протилежною рукою букви або елементи, самостійно регулюючи їх нахил, висоту та напрямок рядка. Таке письмо для дітей є звичайною цікавою грою, але, насправді, - це ще один спосіб навчити праву руку краще оволодіти письмом. А це вже особливість взаємодії двох півкуль головного мозку. Виростуть наші учні, у кожного буде свій характер, свій почерк. Але, якщо він буде дуже поганий, у тому провина насамперед учительки початкових класів, яка не зуміла прищепити своїм учням любові до письма. М.Кучинський у своїй статті писав: „Написане з любов’ю і читається з любов’ю”.
Л і т е р а т у р а: 1. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1994 2. Кучинський М. Фомування навичок письма – одна з основних проблем початкової школи. Початкова школа №5, 2006р.
